Про рок-оперу «Тарас Бульба»
14 жовтня в Києві буде впереше виконана концертна версія рок-опери «Тарас Бульба»
Опис сюжету
Місце дії – сучасна Україна
Час дії – 2014-2015 р.
Тарас, головний герой рок-опери, – наш сучасник-українець, полковник у відставці, якого вир 2014 року приводить у центр найбурхливіших подій, що переживає суспільство.
Зірвавши з навчання своїх синів Остапа та Андрія, він разом з ними спочатку їде в Київ на Майдан, де як колишній військовослужбовець приймає на себе командування частиною оборони Майдану. Звісно, що саме Тарас у лютому закликає побратимів-майданівців до зброї, розуміючи, що іншої можливості захиститися в них немає. А потім разом з Остапом він йде добровольцем на війну і очолює загін розвідників.
Тим часом Андрій, який свідомо обирає в житті шлях ненасильства, після першої ночі штурму Майдана змушений був покинути батька і брата і поїхати до Донецька, дізнавшись, що Оксана, яку він кохає до нестями, важко захворіла.
Після розлуки від Андрія довгий час не має жодної звістки. А Тараса, до якого з дитинства приліпилося прізвисько «Бульба» і який давно відчуває якийсь міцний, майже містичний зв’язок з гоголівським персонажем, мучать жахливі сновиди. Уві сні він бачить себе козацьким кошовим отаманом і то вбиває на полі бою зрадника Андрія, то опиняється серед натовпу при страті Остапа. Врешті-решт, Тарасу стає ясно, що всі головні події його життя ніби скопійовані з літературного прототипу і розуміє, що попереду його чекають ті ж самі випробування.
Рокові обставини дійсно втручаються в його життя: саме Тарас і Остап ненавмисно стають причиною загибелі Оксани, і це штовхає Андрія на шлях помсти. Він йде до лав російських найманців і незабаром призначає Остапу зустріч на нейтралці, жадаючи вбити того, хто винен в смерті його коханої. В останню мить в ситуацію втручається Тарас…
Чи зможе він подолати роковий зв’язок зі своїм прототипом? Чи зісковзне на ті рейки, що ніби визначені йому долею, і знову втратить обох синів? Чи зможемо ми самі подолати ті кола, якими ходимо десятиліттями і віками?
Василь Шкляр, письменник, автор багатьох бестселерів та перекладу автентичного «Тараса Бульби» М.Гоголя з російської мови:
"Лібрето до рок-опери «Тарас Бульба», створене Дмитром Терновим, є цікавою інтерпретацією класичного сюжету на грунті нинішньої реальності. Тараса із синами Остапом та Андрієм ми бачимо у вирі драматичних подій сучасної України – Революція Гідності, війна з московською навалою, - і такий рімейковий перегук з героїкою історичних подій видається доволі вдалим і актуальним. У гармонійному поєднанні з адекватним музичним диханням твору є всі підстави сподіватися на з’яву непересічної української рок-опери – дефіцитного жанру в нашому мистецтві."
Андрій Куликов, журналіст, голова правління і ведучий Громадського радіо
"Сюжет цієї опери - "Тарас Бульба" братів Радзецьких/Дмитра Тернового - безжально трагічний, і трагедія настає в такому вигляді, в якому не очікуєш. Це означає, що сюжет цієї опери безжально правдивий. Гадаю, багатьом з нас потрібна така правда, покладена на таку музику. Слухаймо. Думаймо."
Олег Стефан, актор Київського театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра, заслужений артист України, лауреат Національної премії ім.Шевченка:
"Прочитав ТАРАСА. Сильна робота! Збудила серце. Місцями ком до горла, місцями здається, що музику чую. Текст на часі, як ніколи. Він дає багатоформатні можливості втілення: в музиці, режисурі, візуалізації. Нова українська опера - неабияка подія. Вітаю! І чекатиму..."
Місько Барбара, співак, фронтмен та співзасновник рок-гурту «Мертвий півень», актор:
"Хто не любить гоголівського Тараса Бульбу? Хто не злився на люльку, що загубив Тарас? Хто не плакав, коли Бульба нахилився за тою чортовою люлькою? Усі ці емоції будуть у читачів (чи глядачів) історії від Дмитра Тернового. Я сам, за вдачею скоріше «Андрій», переїхав за тисячу кілометрів на схід України зі Львова заради кохання. Але вчинив би, як Остап".
Олена Варварич, театрознавиця:
"Надзвичайно цікаво, що це не просто сучасний римейк гоголівського тексту, а унікальний авторський твір, чому насамперед сприяє "переписаний" фінал. Та й характери персонажів є цілком ексклюзивними. Вдала і форма п'єси: віршований текст органічно співіснує з прозовим, а фольклорні вмонтування додають твору ще більшої зворушливості. Вражають і паралелі - від твору Гоголя, шевченківських історичних поем до слов'янського епосу (часом звучать ноти "Слова о полку Ігоревім" і т. д.). П' єса позиціонована як лібрето для опери, і деяка героїчна піднесеність тут є дуже доречною. Треба сказати, що "Тарас Бульба", як і усі інші твори Дмитра Тернового, є вкрай актуальним. Це цікава і близька кожному українцеві історія, яка неодмінно має бути поставлена на сцені".
Сергій Мартинюк (Колос), фронтмен гурту "Фіолет", автор роману "Капітан смуток"
"Новітнє перепрочитання класичного твору Гоголя «Тарас Бульба» у форматі рок-опери, як на мене, цікавий досвід не лише для творців проекту, але й сучасної української культури загалом. Події козацьких часів, адаптовані під реалії подій Революції Гідності та війни з Росією, зазвучали новими сенсами і змістом. Втім, тематичний дискурс не змінився: українська героїка, природа відваги, честі, гідності та жертовності, - основоположні засвди, на яких тримається незалежна УКРАЇНА як ідея й історико-політичний державний проект. Окремої уваги заслуговує і музична складова опери, авторства братів Радзецьких, яку мені довелося почути в демо-записі: якісний прог-рок з чудово витриманою драматургією і належною патетикою. Чекаю!"
Костянтин Пономарьов, фешн-дизайнер, мистецтвознавець:
"Вперше у житті, читаючи лібрето, я реально чув барабани і майже фізично відчував ритм слова, покладеного на музику. Мені найбільше хотілося, щоб ЦЕ не було реплікою Гоголя, а було абсолютно самостійним сюжетом, нехай і з алюзіями до "старшої Едди". На щастя, саме так і сталося. Коли я, людина з сьогоднішнього, швидкого і сумбурного світу, зупиняю все навколо заради того, щоб зронити сльозу на цей текст, — звичайно, і тому, що все це дуже близько, і до серця, і за часом, — я отримую саме той імпульс духовного оновлення, який може дати лише справжнє мистецтво. Є персонажі, які залишаються загадками, і я до кінця не розумію, вони pro або contra?! Іншим ти подумки даєш поради, як вчиняти, але розумієш, що не дай Боже опинитися в цей момент на їхньому місці і що всі твої поради не мають жодного сенсу... Я не був впевнений, беручись за текст, нехай навіть написаний Майстром, що зможу осилити його уявою, без музики, без голосу, але як з'ясувалося, майже одразу музика і голоси виникли самі собою, достатньо було лише вчитатися…"
Світлана Олешко, режисерка, засновниця театру «Арабески»:
"Дмитро Терновий переносить гоголівських героїв у наш час, знімаючи питання «Чий Гоголь?». Автор не сумнівається, що Тарас Бульба вийшов би з нами на Майдан. Думаю, і Гоголь би з нами вийшов. Мені подобається відкритий фінал, який можна домислювати самостійно, маючи історичну перспективу та надію на майбутнє".
Проект “Написання музики та лібрето до рок-опери «Тарас Бульба» проходив за підтримки
